Громадяни світу

Так нас з сестрою частенько називає мама (звучить напевно якось по-мамосиночківському, але до біса це все). Ще до школи я почав роз’їзджати по Європі, попри те, що статок сім’ї не дотягував навіть до середнього. До 10 класу побував у 10 країнах крім рідної Неньки. Потім і по Україні встиг поїздити. Коли їздив за кордон з колективом, ансамблем народного танцю, жили ми здебільшого в сім’ях. Вони нас просто так безкоштовно приймали. Практично усім навіть гроші на кишенькові витрати давали, а декому й подарунки роздаровували.

Як виявилося, є люди, які згодні приймати не лише школярів. Недавно натрапив на шалено популярний сайт HospitalityClub, на якому люди пропонують нічліг, харчування чи хорошу компанію у будь-якому куточку світу. Тобто невибагливі, а деколи і вибагливі, легко можуть знайти, як безкоштовно весело провести час в іншій країні. Сам я зі співмешканцем збираюся найближчим часом зганяти в Краків, хоч і був там уже n разів. В Польщі знайшлося 30000!!! доброзичливих людей, які згодні прийняти іноземців. Залишилося тільки паспорт закордонний поновити.

Wiki EN(KINDNESS) УКР(ЛЮДИ)