Стиль чи одноманітність?

Трохи відійду від ідей. Не те, щоб закінчились, просто для різноманіття.

Пункт номер раз Обожнюю Ремарка. Коли в школі давали не читав, а потім якось сам для себе відкрив і напевно дуже вчасно. Зараз якщо десь побачу щось схоже, кажу - "це в стилі Ремарка". Але якщо подумати, дядько мав всього три теми: війна, людина перед смертю і автомобілі. Все. В різних книжках просто з різних, а то і не зовсім різних, сторін описував.

Пункт номер два В захваті від музики Яна Тірсена. Мила, насичена, професійна і ще багато епітетів. Але знову ж таки: будь-яка з його мелодій могла б спокійно стати саундтреком до Амелі. Будь-яка! Навіть та імпровізація з якимось гуртом, яку я на youtube'і колись нарив.

Пункт номер три Недавно потрапив на виставку Євгенії Гапчинської. Напевно усі бачили ці картинки зі, скажімо, "дорослими дітьми" або "малими дорослими" (не задля реклами, а задля ознайомлення: gapart). Купа позитиву, оригінальний стиль (?), побутові теми, взагалі все дуже приємно. АЛЕ!!! Жодного малюнку в іншому жанрі. Жодної картини без дорослих дітей.

Що це? Де тут стиль, а де одноманітність? Хтось вирішить це за мене? Бо я не можу... Вже давно не можу...

Wiki EN(MONOTONY) УКР(СТИЛЬ)