Let's Watch My Life або Сито Спогадів
Колись давно, ще коли при слові "фільм" у мене в голові з’являвся образ VHS касети і в носі віяло запахом пластмаси від відеомагнітофона, в українському кінопрокаті крутився "Demolition man" (1993) ("Разрушитель" або "Руйнівник"). Бойовичок, майбутнє, Сталоне, стрілянина... здавалося б нічого надособливого. Але серед стандартної фігні, в ньому було висвітлено кілька гідних уваги ідей, серед яких був і "безконтактний ментальний секс", і "штрафи за лайку", і "заморозка як покарання". Найбільш реальною ж тоді, як зрештою і зараз, мені видавалася ідея вживлення людям в руки мікрочіпів, що здатні безперервно передавати інформацію про місцезнаходження об’єкта, а також служити своєрідним ідентифікатором особи (я думаю багато з вас чули про таке і з інших джерел, бо це навіть приписують до ідей містера Рокфеллера про всесвітнє панування).
Зрозумівши, що пам’ять на події в мене не така вже й хороша, а вести щоденник характер категорично забороняє, я відчув різку необхідність в схожому чіпі. Тільки мені потрібно трохи більше функціональності. Сам прилад має складатися з: міні-відеокамери (очевидно з записом звуку), розпізнавача запаху, а ще бажано, але це вже в далекому майбутньому, логгера думок. Цей пристрій міг би стати чудовим біографом. Подумайте тільки, він би фіксував усі наші дії і думки 24/7! Він би відкрив нові поля... та ні плантації!!... діяльності для сінематографа, блогосфери, правосуддя... У старості люди могли б з легкістю переглянути записи з усіма своїми дуростями, ба навіть ще раз усе пережити!
Звичайно, цей винахід приніс би за собою цілу купу проблем у багажнику: збереження приватності, "авторські права", втручання в особисте життя. Знайшлося б достатньо, гм, "папарацці", які б користувались записами зірок. Але ж, зрештою, Дамблдор з "Гаррі Поттера" якось справлявся з ситом спогадів...
Англійська версія:
Соррі за жахливу якість, мікрофон сьогодні мені не друг, а я йому. Коротше лажа, не слухайте :)
Wiki EN(CHIP) УКР(СПОГАДИ)
4 думок:
Ще там була непогана ідею щодо "перевиховання злочинців". Яка, в принципі, трошки не так обернулась, як хотілось.
Все найкраще цінне здебільшого тому, що плинне. Зараз є перебільшення функцій фото - іноді збираються погуляти лише задля того, щоб познімати й свято може здатися невдалим, якщо нема світлин. Й завдяки цим ціпам ми житимемо заради "запису". Спогади це добре, але навіщо "переживати" щось по кілька разів - це забирає час на життя у чомусь новому. Такі дівайси стануть наркотиком для людей-консерваторів (до яких я й себе відношу) - минуле завжди здається кращим, смачнішим, веселішим, безтурботнішим. Ми маємо спогади - наш мозок вже є таким чіпом.
А щось дійсно важливе (спогади) все одно залишатиметься в пам'яті. Ці чіпи просто будуть баластними носіями безмежної кількості непотрібної інформації! Не всі думки такі цікаві та важливі, щоб бути записаними на папері, вже не кажучи про цілодобові чіпи, що вловлюють кожен поштовх нейтрона у нашому мозку. Простий приклад - папір у свій час теж був відкриттям чимось схожим з ідеєю цілодобових чіпів - з'явилася цікава думка - запиши й ніколи не забудеш. Й скільки всякої непотрібної макулатури ми зараз маємо? Донцову (сорі за стереотип) я до тих чіпів на арбалетний постріл не підпущу! :)
Як вже зазначалося, я консерватор, тому може в цьому плані моя думка є суб'єктивною (бачили б ви мій опір електронним книжкам!), але від них набагато більше зайвого, ніж дійсної користі. Можливо вони були б потрібні лише певним людям (науковці, генії мистецва і т.п.) Але хто вони тоді будуть без цих чіпів? Краще б вже мозок та пам'ять розвивали, а не лінь думати (згадався мультик ВОЛЛ.І, е людей "рухали" й що з тими людьми стало - не бажаю такого нашим мізкам). Та й все одно - через певний час прилад піде в маси, так завжди.
До того ж, це електроніка, на яку можна впливати й зомбування наших "світлих голів" стане ще простішим
ІМХО, може перебільшую, але я проти чіпів в голові
Хоча б заради такого змістовного відгуку варто було писати цей допис :)
Згоден, що цей винахід сприяв би ліні. Але зрештою наша маленька зла подруга - і є двигуном прогресу. Усе, що винаходиться, винаходиться тільки через лінь.
Коли дивився "WALL-E", також подивувався з жирних нас. Раніше згадував про це у Toss'a на блозі (http://www.toss.org.ua/2009/05/blog-post_2997.html), і мене тоді переконали, що: "те шо всі люди стануть жирні - то брєд. Повір, люди завжди знайдуть чим зайнятись".
Як бачиш, трохи більше року назад я був приблизно тієї ж думки, що і ти :)
Не знаю, для мене "товсті ми" цілком реальні. Вже зараз фізичний стан людини далеко не такий самий, коли ми мали полювати на тварин зі списами. Тоді паркур був не хобі окремих індивідів, а нормальний стан речей, всі так рухались. М'язи були пружніші, кістки міцніші, а мозок (середньостатистичний) жвавіший. Вже не кажучи про те, що у час панування мисливсько-збиральницьких суспільств людина мала найкращий раціон з погляду насичення мікроелементами. Тоді ми могли долати величезні відстані доволі швидко й доволі довго. А зараз 100метрівку не всі можуть нормально пробігти =/ Таке. Все одно вважаю, що чіпи в голові це ще один крок до "товстих нас". + зомбування ;)
ААА "Саймон Каже", треба переглянути цей фільм в оригіналі)
Жах, вже рік пройшов.
І в мене мозок плавиться.
Тепло.
Та, не треба полегшувати нам життя, а то зажирієм.
І не буде про що потриндіти, лише передаватимемо флешку і все.
А і якийсь серійний вбивця, його пов'яжуть і що тоді? Вже ніяк не викрутишся.
Дописати коментар